Юридическая клиника «Защита прав обманутых вкладчиков»
Форми і способи протиправного заволодіння комп’ютерною інформацією за Кримінальним кодексом України
Дата: 05.04.2004Источник: www.crime-research.ru
Автор: Сергій Дрьомов, викладач Національної академії СБ України
... вкотре зазначимо, що чинна редакція ст.362 КК України має ряд суттєвих недоліків. У першу чергу, це зайве перевантаження формами протиправного заволодіння комп’ютерною інформацією. По-друге, у диспозиції статті представлено занадто широкий спектр способів вчинення злочину. По-третє, потребує чіткого законодавчого визначення поняття „викрадення комп’ютерної інформації”. В-четверте, за формами протиправного заволодіння комп’ютерною інформацією злочин, передбачений ст.362 КК України, подібний злочинам проти власності і різниться лише предметом. У зв’язку з цим, виникають сумніви щодо доречності внесення зазначеного складу злочину до Розділу XVI КК України.
На наш погляд, існує декілька шляхів усунення вказаних недоліків. При цьому кожен з них має свої позитивні та негативні моменти. Однак, спільним для них є те, що для прийняття рішення про обрання того чи іншого шляху удосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність за злочини у сфері використання електронно–обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку необхідно врахувати цілу низку аргументів, які, на думку В.М.Кудрявцева, слід поділяти на наступні чотири групи: 1) аргументи, що базуються на загальних ідеях – принципах юридичної політики, а також на тій системі цінностей, якою керується сам дослідник (або практичний працівник); 2) аргументи, що визначаються практикою сьогодення; 3) аргументи, які базуються на даних порівняльного правознавства, тобто на досвіді вирішення подібної проблеми у зарубіжному законодавстві; 4) аргументи, що формуються в ході наукових досліджень, що спеціально проводяться під час розробки нового закону [10].
Ґрунтуючись на аргументах кожної групи, законодавець повинен напрацювати моделі майбутнього закону. Зрозуміло, що на процес створення будь-якої правової норми суттєво впливає система цінностей і загальних теоретичних положень у державі. Тому аргументи першої групи відіграють важливу роль під час напрацювання моделей майбутньої кримінально-правової норми.
З огляду на те, що злочини в сфері інформаційних технологій – явище в Україні досить нове, друга група аргументів не може суттєво впливати на формування найбільш оптимальної моделі. Для цього необхідна достатня кількість матеріалів практичної діяльності правозастосовних органів. Однак, у даний час таких матеріалів обмаль.
Третя група аргументів відіграє важливу роль у напрацюванні моделей майбутньої кримінально-правової норми. Однак, слід мати на увазі відмінності правових систем держав, досвід кримінально-правової боротьби яких вивчається. Крім того, необхідно враховувати можливу різницю у підходах до вирішення тих чи інших проблем кримінально-правового значення.
Зазначене дає підстави стверджувати, що вирішальну роль у напрацюванні моделей майбутньої кримінально-правової норми повинні відігравати аргументи четвертої групи. Це, головним чином, спеціально організовані статистичні спостереження, які позбавлені як надмірної абстрактності, так і зайвого прагматизму.
1. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юрид. лит., 1972. - С.161.
2. Там само. - С.162.
3. Никифоров Б.С., Объект преступления по советскому уголовному праву. - М.: 1960. - С.137.
4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С.172.
5. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. Изд-е 2-е с испр. и доп. - М.: Юрид. лит., 1974. - С.99.
6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-е вид., переробл. та доповн. / За ред. Мельника М.І. та Хавронюка М.І. – К.: Атіка, 2003. - С.162.
7. Кудрявцев В.Н. Способ совершения преступления и его уголовно-правовое значение // Советское государство и право. - 1957 г. - № 8. - С.67,68.
8. Кудрявцев В.Н.. Закон, поступок, ответственность. - Москва, "Наука”, 1986. - С.112.
9. Яковлев А.М. Преступность и социальная психология. - М., 1971. - С.112.
10. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. - Москва, "Наука”, 1986. - С.118.
| Добавить комментарий |
| Всего 0 комментариев |
