ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ ПОВЯЗАНІ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВ НА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ В УКРАЇНІ

Дата: 12.02.2004
Источник: www.crime-research.ru
Автор: Середа Д.М.


... за дотриманням суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності [4]. Передбачена цим законом кримінальна та адміністративна відповідальність за підробку контрольних марок та розповсюдження немаркованої аудіовізуальної продукції спростили порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання. Виходячи з вимог диспозиції ст. 164-9 КАП України, якою передбачається відповідальність за розповсюдження немаркованих примірників аудіовізуальних творів та фонограм, необхідно встановити факт розповсюдження такої продукції [5]. Найбільш ефективним засобом документування розповсюдження є контрольна закупка, яку потрібно проводити у всіх випадках перевірки окремого підприємства. Перевірку бажано проводити в наступному порядку: після здійснення контрольної закупки представитись та призупинити торгівлю (якщо є можливість, запросити адміністратора, директора чи іншу посадову особу даного підприємства); запитати документи: свідоцтво про державну реєстрацію підприємства чи його засвідчену копію; дозвіл на право здійснення роздрібної торгівлі чи його засвідчену копію; документи, які відображають джерело отримання товару, а саме товарно-транспортні накладні, акти про закупку чи інші документи; товарну книгу, де ведеться облік оприбуткованого товару; прийняти заходи до збереження аудіо, відео продукції з ознаками контрафактності (відсутні контрольні марки) та приступити до зняття каси: підрахувати та зафіксувати кожну купюру готівкових грошей, скласти акт; вилучити контрольні стрічки та погашені чеки, скласти акт; вилучити касовий звіт про здачу грошової виручки; приступити до огляду касет, компакт-дисків, наявності цінників, проведення інвентаризації та порівняння результатів з первинними обліковими документами. У залишках, як правило, повинні залишитись контрафактні, касети, компакт-диски та частина грошових коштів за їх реалізацію; одночасно провести огляд торгового місця продавця, залу, складу у випадку знаходження поліграфічних упаковок контрафактної продукції, записів про поставки, адрес постачальників тощо, відобразити це в протоколі огляду та вилучення; опитати всіх присутніх; скласти акт контрольної перевірки, у якому обов'язково відобразити факт контрольної закупки та вказати які норми чинного законодавства порушені в ході здійснення господарської діяльності даного підприємства; вилучити немарковану аудіовізуальну продукції, скласти протокол огляду та вилучення, де чітко зазначити кількість вилученої продукції та місце її зберігання; оформити протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164-9 Кодексу про адміністративні правопорушення України відносно посадової особи підприємства на яку, згідно з функціональними обов'язками, покладено відповідальність за господарсько-фінансову діяльність цього підприємства [5].


Для порушення кримінальної справи за ознаками ст. ст. 176, 216 Кримінального Кодексу України (порушення авторських прав), крім матеріалів перевірки (акт контрольної закупки, акт контрольної перевірки, пояснення, протокол огляду та вилучення) необхідно: скласти перелік аудіовізуальних творів та фонограм, що записані на вилучених аудіо, відеокасетах і компакт-дисках з ознаками контрафактності (як додаток до протоколу вилучення); встановити фізичну або юридичну особу, якій належать майнові авторскі чи суміжні права на твори, примірники яких були вилучені й ході перевірки. Інформацію про конкретних правоволодарів можна отримати зокрема в Українському агентстві з авторських та суміжних прав; прийняти заяву від особи, якій належать авторські чи суміжні права щодо їх порушення; зібрані матеріали направити за підслідністю для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками ст. 136 Кримінального кодексу України [6].


Останнім часом все більшого поширення набуває такий вид порушення як маркування аудіо, відео касет чи компакт-дисків контрольними марками, що мають серію, яка не відповідає носію цього примірника, чи номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. Про неправомірне використання контрольних марок може свідчити наявність таких ознак, як низька ціна примірника аудіовізуального твору чи фонограм, неякісно вироблені поліграфічні обкладинки або сама касета чи компакт-диск. У випадку виникнення підозри щодо неправомірного використання контрольної марки також необхідно звертатися із запитом до Українського агентства з авторських та суміжних прав Департаменту інтелектуальної власності, яким ведеться Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок. У разі підтвердження факту неправомірного використання контрольної марки необхідно притягати правопорушника до адміністративної відповідальності за ст. 164-9 Кодексу про адміністративні правопорушення України [5]. Враховуючи те що, існує можливість підробки самої контрольної марки, необхідно звертати увагу на якість виготовлених захисних елементів, серії та номеру контрольної марки. Як приклад незаконного використання контрольної марки слід визначити таки дії правопорушників, коли для отримання контрольних марок, згідно вимог Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм”, підприємство подає до Департаменту інтелектуальної власності фіктивні ліцензійні угоди, договори про передачу авторських чи суміжних прав з додатками, інші правоустановчі документи укладені з офшорними або фіктивними фірмами [4]. Зважаючи на те що відслідкування всього шляху передачі прав досить складний та тривалий процес, складається ситуація, коли законних підстав для відмови у видачі контрольних марок немає і підприємство отримує контрольні марки. Слід зазначити, що підозру викликають дії тих підприємств, які замовляють велику кількість контрольних марок для маркування упаковок аудіо, відео касет чи компакт-дисків, із записом творів, реалізувати які, в зазначеній кількості, практично неможливо.


Література


1.Конституція України // ВВР.-1996.-№30.-ст.141

2.Закон України "Про власність" // ВВР.-1992.-№24.-ст.19

3.Закону України “Про авторське право та суміжні права”

4.Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” та відповідних постанов Кабінету Міністрів України (№1209 від 04.11.97р., №1315 від 17.08.98р., №1555 від 13.10.2000р.)

5.ст. 164-9 Кодекс про адміністративні правопорушення України.

6.ст. 136 КК України (порушення авторських прав).

Добавить комментарий

Всего 0 комментариев