Біленчук П.Д.,

кандидат юридичних наук.

професор, Національна академія внутрішніх справ України

 

ОРГАНІЗОВАНА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОМП'ЮТЕРНА ЗЛОЧИННІСТЬ: ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

 

У наш час людство переживає бурхливий розвиток автоматизації, інформатизації і комп'ютеризації всіх сфер життя. За даними Nua Internet Surveys кількість користувачів глобальної мережі Іпіегпеї з 80 тис. у 1988 р. зросла до 400 млн. на кінець 2000 р., серед яких близько 1 млн. - в Україні. У нашій державі ефективному використанню можливостей гло­бальної мережі для розвитку науки, освіти, культури, підприємницької діяльності сприяє підписаний 31 липня 2000 р. Президентом України Указ «Про заходи щодо розвитку на­ціональної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого до­ступу до цієї мережі в Україні». Указ передба­чає встановлення і наповнення інформацією Веб-сторінок центральними органами виконав­чої влади, створення належних економічних, правових, технічних умов для забезпечення широкого доступу до мережі громадян та юри­дичних осіб усіх форм власності. Але поши­рення інформаційних технологій має і негати­вний аспект: відкриває шлях до антисоціаль­ної та злочинної поведінки. Комп'ютерні сис­теми містять у собі нові досконалі можливості для не відомих раніше правопорушень, а та­кож для вчинення традиційних злочинів не­традиційними засобами.

На конференції країн Великої вісімки щодо проблем кіберзлочинності, яка проходила у жо­втні 2000 р., зазначалось, що збитки від кіберзлочинів сягають 100 млрд. німецьких марок щорічно. А за оцінками Рахункової палати уря­ду США щорічний збиток від розкрадань і шахрайств, зроблених за допомогою інформаційних технологій тільки через Internet, досягає $5 млрд.

Крім того, що злочини, які вчиняються з використанням переваг найсучасніших техно­логій, завдають великих економічних збитків, суспільство все більше стає залежним від робо­ти автоматизованих систем у різноманітних сфе­рах життя - від управління збройними силами, підприємствами, організаціями, відомствами, ру­хом літаків і поїздів до медичного обслуговуван­ня населення та національної безпеки. Іноді на­віть незначний збій у функціонуванні таких си­стем може призвести до реальної загрози життю людей. Стрімке зростання глобальних комп'ю­терних та телекомунікаційних мереж, а також можливість підключення до них через звичайні телефонні лінії посилюють можливості їх вико­ристання для кримінальної діяльності.

Безумовно, найбільше від комп'ютерних (тут і далі він буде використовуватися як умовний термін) злочинів потерпають розвинуті у техніч­ному відношенні країни, однак і в інших краї­нах з початком процесу комп'ютеризації ство­рюються сприятливі умови для вчинення таких злочинів. Зокрема, глобальна комп'ютерна ме­режа Internet надає можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп'ютерної системи, у тому числі й військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої точки світу. У порів­нянні з Великобританією, Німеччиною, США, Японією національна безпека України поки що залежить від комп'ютерних мереж значно мен­ше: комп'ютерних злочинів в основному зазнає у нас фінансово-кредитна сфера. Але у недале­кому майбутньому такі злочини можуть призве­сти до глобальних катастроф - екологічних, еко­номічних, транспортних тощо. Введення сучас­ної системи управління культурою, освітою, на­укою, медициною, рухом літаків, поширення те­лекомунікаційної мережі, впровадження систе­ми електронних платежів, використання ком­п'ютерів у діяльності правоохоронних органів та у військовій справі значно розширили сферу ді­яльності всіх різновидів комп'ютерних злочин­ців - хакерів та крекерів, фріккерів та кібершахраїв, колекціонерів та піратів.

Протягом останнього десятиріччя істотно ви­вчались проблеми, пов'язані з бурхливим розви­тком феномена, відомого в усьому світі під на­звою «комп'ютерна злочинність». На сьогодні це поняття (досить умовно) включає всі протиза­конні дії, при яких електронне опрацювання ін­формації було знаряддям їх вчинення або їх об'­єктом. Таким чином, у це коло проблем потра­пили не тільки злочини, безпосередньо пов'язані з комп'ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, злочини у сфері телекомунікацій (шахрайство з оплатою міжнародних телефонних переговорів), незакон­не використання банківської мережі електро­нних платежів, програмне «піратство», шахрай­ство з використанням ігрових автоматів та бага­то інших. До цієї групи проблем належать та­кож ті, що пов'язані з використанням доказів комп'ютерного походження при розслідуванні традиційних злочинів.

Комп'ютерна злочинність - це міжнародне явище, рівень якого тісно пов'язаний з еконо­мічним рівнем розвитку суспільства у різних державах та регіонах. При цьому менш розви­нуті у технічному відношенні країни завдяки діяльності міжнародних правоохоронних орга­нізацій мають можливість використати досвід більш розвинутих країн для запобігання та ви­криття комп'ютерних злочинів. Загальні тен­денції, злочинні засоби та заходи запобігання, що ґрунтуються на єдності технічної, програм­ної та методичної бази цих злочинів, у різні про­міжки часу є однаковими у різних країнах.

Таким чином, поняття «комп'ютерна злочин­ність» разом з розвитком комп'ютерних, телефон­них технологій поступово трансформувалось у по­няття злочинів у сфері інформаційних техноло­гій.

Характерні риси злочинності в галузі інфо­рмаційних технологій мають:

- як правило, міжнародний характер злочи­ну (виходить за рамки кордону однієї держави);

- труднощі у визначенні «місця знаходжен­ня» злочину;

- слабкі зв'язки між ланками в системі до­казів;

- неможливість спостерігати і фіксувати до­кази візуально;

- широке використання злочинцями засо­бів шифрування інформації.

Громадськість усе більше цікавиться цими питаннями, оскільки кожний власник або ко­ристувач комп'ютера, телефону, радіотелефону, модему, пластикової картки - це потенційний потерпілий, якого можуть очікувати тяжкі на­слідки в разі вчинення злочину, особливо у дер­жавному, комерційному та промисловому сек­торі, де можливі великі фінансові затрати. Ком­п'ютерні злочинці за допомогою міжнародних комп'ютерних мереж - типу Internet - широко розповсюджують свій кримінальний досвід, не звертаючи уваги на національні кордони, що вимагає відповідних кроків кооперації від пра­воохоронних установ, протидіючих цим злочи­нам, оперативного обміну інформацією про ком­п'ютерні злочини.

З розвитком глобальних комп'ютерних та телекомунікаційних мереж набула поширен­ня практика промислового шпигунства. Саме тому проблеми розробки систем захисту та збе­реження державної, службової та комерцій­ної таємниці набувають сьогодні особливого значення. Багато проблем виникає у зв'язку з крадіжками послуг, зокрема, вторгнення до телефонних мереж та незаконна торгівля по­слугами зв'язку. Також Internet; широко ви­користовують торговці піратським програм­ним забезпеченням, порнографією, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну ін­формацією, координації дій. Комп'ютерні мережі, окрім усього, можуть стати об'єктом нападу терористів. У травні 1998 р. «тигри звільнення Тамілу» у Шрі-Ланка вперше се­ред терористичних груп провели кібернетич­ну атаку, спрямовану проти посольств у сто­лиці.

Починаючи з 1991 р., при Генеральному се­кретаріаті Інтерполу діє Робоча група з проблем комп'ютерної злочинності, яка вивчає цей вид злочинів у різних країнах, розробляє рекомен­дації, допомагає у стандартизації національних законодавств, напрацьовує методичний досвід розслідування комп'ютерних злочинів.

За час існування ця група створила сучасну класифікацію комп'ютерних злочинів, розроби­ла уніфіковану форму повідомлення (запиту) про такі злочини, працює над створенням довідни­ка «Комп'ютери та злочини», намагаючись ста­ндартизувати методи та процедури розслідуван­ня у різних країнах, щорічно організовує на­вчальні курси по підготовці фахівців.

Розширення сфери діяльності Робочої гру­пи викликало її перейменування у 1996 р. в Європейську робочу групу з проблем злочинно­сті у сфері інформаційних технологій. Були ви­значені три пріоритетні напрямки діяльності Ро­бочої групи:

1) Internet - аналіз ситуації, дослідження питань правового і поліцейського характеру;

2) шахрайства з використанням електронних засобів платежу;

3) шахрайства з використанням різних за­собів зв'язку і телекомунікацій.

Особлива увага приділяється саме питан­ням міжнародного співробітництва під час роз­слідування комп'ютерних злочинів. У багатьох країнах для боротьби з цим видом злочину ство­рені спеціалізовані підрозділи, які займають­ся виявленням, розслідуванням комп'ютерних злочинів та збором іншої інформації з цього питання на національному рівні. Саме спеціа­лізовані національні поліцейські підрозділи утворюють головне ядро сил протидії міжна­родній комп'ютерній злочинності. Такі підроз­діли вже створені і діють тривалий час у Спо­лучених Штатах Америки, Канаді, Великобри­танії, Німеччині, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Португалії, Австрії, Польщі та багатьох інших країнах.

Беззаперечним міжнародним авторитетом у галузі безпеки Internet, є служба Computer Energency Response Team (CERT), заснована інститутом розробки програмного забезпечен­ня Пітсбурзького університету Карнегі-Мело-на (Carnegie Mellon University Pittsburgh, США). Працівники FIRST допомагають корис­тувачам Internet виявляти випадки проник­нення в інформаційні системи, розробляти та розповсюджувати посібники з інформаційної безпеки.

Міжнародна спільнота дійшла висновку, що організація захисту інформаційної інфраструк­тури тільки на національному рівні буде мало­ефективною. Водночас організація протидії кри­мінальним проявам лише засобами правоохо­ронних органів не завжди буває ефективною. Тому на початку 90-х років була створена орга­нізація FIRST - форум-команд-реагування на інциденти, який об'єднує 80 бригад реагування з 19 країн світу. Ці бригади представляють дер­жавні, комерційні, промислові та навчальні установи.

Для того, щоб інформація з інших країн швидко і в доступній формі (мова повідом­лення, специфічні терміни, коди злочинів тощо) надходила до національних спеціалі­зованих підрозділів (якщо їх немає, то до ін­ших компетентних органів), для оператив­ного обміну такою інформацією між країнами, Генеральний Секретаріат Інтерполу ще у 1994 р. рекомендував усім країнам - членам організації створити національний централь­ний консультативний пункт з проблем ком­п'ютерної злочинності (national central reference point) і закріпити конкретних спів­робітників для роботи з інформацією про комп'ютерні злочини. Ці пункти створені, як правило, в апараті Національних Бюро Ін­терполу або у спеціалізованих підрозділах, які займаються комп'ютерною злочинністю й економічними злочинами. На базі НЦБ Ін­терполу в Україні такий пункт був створе­ний 17 вересня 1996 р.

Це дало можливість накопичити матеріал про законодавче регулювання та організаційний досвід попередження, розкриття і розслідуван­ня комп'ютерних злочинів у різних країнах, під­готувати низку аналітичних оглядів і публіка­цій з актуальних питань, ознайомити співробі­тників МВС, прокуратури, суду з цим новим для України видом злочинів, внести конкретні пропозиції по вдосконаленню кримінального за­конодавства України.