Василь Поливанюк ,
http://www.crime-research.org

Судова експертиза як форма застосування спеціальних знань при розслідуванні
злочинів, вчинених з використанням комп’ютерних технологій

Найважливішою формою використання спеціальних знань на досудовому слідстві й у суді вважається експертиза, призначення якої передбачене ст. 75 КПК України. “Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання”[1, 73]. Судові експертизи допомагають слідчому вивчити сліди й інші речові докази, визначити психічний стан учасників кримінального процесу, установити причини смерті потерпілого, аварії, катастрофи і відповісти на інші питання, що цікавлять слідчого.

Під терміном «судова експертиза» розуміється форма застосування спеціальних знань, слідча дія, процедура вивчення об’єктів і документ – висновок експерта. Призначення і проведення судових експертиз регламентоване кримінально-процесуальним законом і Законом України «Про судову експертизу» [2], Постановою Пленуму ВС України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» [3], у якій надані роз’яснення з питань, котрі виникають у судовій практиці. Згідно зі ст.1 Закону «Про судову експертизу», судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Спеціальні знання в такій формі використовуються лише в тому випадку, коли за допомогою інших способів доказування, вичерпний перелік яких викладений у статті 66 КПК України, неможливо встановити обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі (ст.64 КПК України).

Судова експертиза – процесуальна дія, зміст якої складає засноване на наукових, технічних та інших спеціальних знаннях дослідження певних обставин чи питань. Дослідження проводиться у встановленому законом порядку фахівцем, призначеним в якості експерта, з метою встановлення фактів, що мають відношення до справи, та оформляється у вигляді висновку, що є засобом доведення на досудовому слідстві й у суді [4]. Питання, що ставляться на вирішення експертизи, можуть відноситися до будь-якої галузі наукових і практичних знань.

Оцінюючи висновок експерта, слідчий (суд) вивчає його і зіставляє з іншими доказами [5], визначає його обґрунтованість, повноту, доведеність висновків, а також дотримання передбачених законом правил призначення і проведення експертизи. Ці правила утворюють самостійний правовий інститут, що регламентує діяльність експерта, особливості його положення, правову природу висновків, що ним складаються, а також відношення слідчого, прокурора, суду й інших осіб, що беруть участь у справі (обвинувачуваного, потерпілого тощо), до експерта та його висновку.

Існує проблема проведення криміналістичних експертних досліджень в спеціалізованій предметній галузі комп’ютерних технологій. Відсутня науково-відпрацьована і апробована методика їх проведення, завдання дослідження, об’єкти експертизи, ідентифікаційні ознаки. Недостатньо вивчені нові об’єкти криміналістичних досліджень – документована і комп’ютерна інформація для тих випадків, коли вона знаходиться на машинних носіях.

Проте результати досліджень дозволили на підставі описання слідової картини окремих видів кримінальної діяльності в сфері інформації побудувати попередню класифікацію завдань криміналістичних досліджень, що вирішуються, в тому числі і експертним шляхом.

З метою дослідження комп’ютерів, їх комплектуючих і тієї інформації, що в них знаходиться, призначається комп’ютерно-технічна експертиза – новий вид інженерно-технічних експертиз.

В основі цієї експертизи лежать спеціальні знання в галузі інформатики і обчислювальної техніки (комп’ютерних технологій і програмного забезпечення).

Предметом комп’ютерно-технічної експертизи є закономірності формування і дослідження комп’ютерних систем і руху комп’ютерної інформації, дослідження фактів і обставин, пов’язаних з проявом цих закономірностей за завданням слідчих і судових органів.

Об’єктами комп’ютерно-технічної експертизи є комп’ютери, пристрої, їх системні блоки, периферійне обладнання (дисплей, принтери, дисководи, модеми, клавіатура, сканери, маніпулятори тощо), комунікаційне обладнання комп’ютерів і обчислювальної мережі, магнітні носії інформації, роздруківки програмних і текстових файлів, словники пошукових ознак системи, класифікатори та інша технічна документація, наприклад, технічні завдання і звіти, електронні записні книжки, пейджери, інші електронні носії текстової або цифрової інформації, технічна документація до них.

Комп’ютерно-технічна експертиза вирішує як ідентифікаційні, так і діагностичні (не ідентифікаційні) питання. Залежності від мети дослідження в рамках комп’ютерно-технічної експертизи виділяють: технічну експертизу комп’ютерів та їх комплектуючих і експертизу програмного забезпечення. Перше вивчає конструктивні особливості і стан комп’ютера його периферійні обладнання, магнітні носії інформації тощо, комп’ютерну мережу, а також причини виникнення відхилень в роботі вказаного обладнання.

Експертиза програмного забезпечення призначається з метою вивчення інформації, що зберігається в комп’ютері, на магнітних носіях. На вирішення комп’ютерно-технічної експертизи ставляться наступні діагностичні питання:

1. Якої моделі комп’ютер досліджується? Яка технічна характеристика його системного блоку і периферійних пристроїв? Які технічні характеристики даної обчислювальної мережі?

2. Де і коли був виготовлений і зібраний даний комп’ютер і його комплектуючі? Чи здійснювалося збирання комп’ютера в заводських умовах або кустарно?

3. Чи відповідає внутрішня будова комп’ютера і периферії технічній документації, що подається? Чи внесені які-небудь зміни в його конструкцію (наприклад зроблені додаткові пристрої, жорсткі диски, збільшення оперативної пам’яті або які-небудь зміни конфігурації)?

4. Чи справний комп’ютер та його комплектуючі? Яке їх зношення? Які причини несправності комп’ютера і його периферійних пристроїв? Чи не мають фізичних дефектів, магнітні носії інформації?

5. Чи не проводилася адаптація комп’ютера для роботи з ним специфічних користувачів, що мають якісь особливості (лівша, особа, що погано бачить тощо)? 6. Які технічні характеристики інших електричних засобів прийому, накопичення і видачі інформації (пейджер, електронна записна книжка, телефонний сервер)? Чи справні ці засоби? Які причини їх несправності?

Комп’ютерно-технічна експертиза може вирішувати і деякі питання ідентифікаційного характеру:

1. Чи мають комплектуючі комп’ютера (друковані плати, магнітні носії, дисководи тощо) одне джерело походження?

2. Чи не написана комп’ютерна програма певною особою? Це питання вирішується комплексно комп’ютерно-технічною і авторознавчою експертизами.

Експертиза даних і програмного забезпечення вирішує наступні діагностичні питання:

1. Яка операційна система використана в комп’ютері?

2. Який зміст інформації, що зберігається на внутрішніх і зовнішніх магнітних носіях, в тому числі, які програмні продукти там знаходяться? Яке призначення програмних продуктів?

3. Який час потрібний з моменту вводу даних до виводу результатів під час роботи даної комп’ютерної програми, бази даних? Чи є дані програмні продукти ліцензійними (або несанкціонованими) копіями стандартних систем або оригінальними розробками?

4. Чи вносилися в програми даного системного продукту які-небудь корективи (які саме), що змінюють виконання деяких операцій (яких саме)?

5. Чи відповідає даний оригінальний комп’ютерний продукт технічному завданню? Чи забезпечується під час його роботи виконання всіх передбачених функцій? Чи використовувалися для обмеження доступу до інформації паролі, окремі файли, програми захисту тощо? Який зміст прихованої інформації? Чи не було спроб підбору паролів зламу захисних засобів і інших спроб несанкціонованого доступу?

6. Чи можливе відновлення стертих файлів? Чи можливе відновлення дефектних магнітних носіїв інформації? Який зміст відновлених файлів?

7. Який механізм втрати інформації із локальної обчислювальної мережі, глобальної мережі і розподілених баз даних?

8. Чи мають місце відхилення у функціонуванні комп’ютера, роботі окремих програм? Які причини цих відхилень?

9. Чи не викликані відхилення в роботі комп’ютера впливом вірусу (якого саме)? Чи поширений негативний вплив вірусу на більшість програм, чи він діє тільки на певні програми? Чи можливо відновлення в повному обсязі функціонування даної програми (текстового файла), пошкодженого вірусу? Коли проводилось останнє корегування даного файла або інсталяція даного програмного продукту? Який рівень професійної підготовки в галузі програмування і роботи з комп’ютерною технікою особи, що здійснила дані дії з комп’ютерним і програмним забезпеченням?

По даних справах можуть призначатися експертизи інших класів і видів: трасологічні – для дослідження слідів зламу, дактилоскопічні – слідів рук на зовнішніх та внутрішніх поверхнях комп’ютерів і їх комплектуючих^; судово-економічні: фінансово-економічні, бухгалтерські^; техніко-криміналістична експертиза документів, коли комп’ютер використовується як засіб для виготовлення підроблених документів, фальшивих грошей тощо.

Призначення експертиз об’єктів, вилучених під час слідчих дій, відіграє виключно важливу роль в доказуванні обставин вчинення розкрадання при допомозі комп’ютерних технологій.

Кваліфікована підготовка названих експертиз потребує від слідчого, з одного боку, чіткого уявлення про можливий механізм вчинення розкрадання з використанням комп’ютерної техніки, його наслідки, а з другого – знань можливостей відповідного експертного дослідження.

1. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15 вересня 2001 року). – Харків: “Гриф”, 2001. – 320 с.
2. Закон України «Про судову експертизу» // Відомості Верховної Ради України.– 1994. –№28.
3. Постанова Пленуму Верховного суду України №8 від 30 травня 1997 року.
4. Дидковская С.П., Клименко Н.И., Лисиченко В.К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы. – К., 1977. – с.7^; Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. – М.: Юрид.лит., 1979. – 164 с.
5. Лисиченко В.К. Особенности проверки и оценки заключений экспертизы на предварительном следствии и в суде // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: Вища школа, 1982, вып.24. – с.30
6. Салтевський М.В. Основи методики розслідування злочинів, скоєних з використанням ЕОМ: Навчальний посібник. – Х., 2000. – 35 с.

^macro[showdigestcomments;^uri[];Судова експертиза як форма застосування спеціальних знань при розслідуванні злочинів, вчинених з використанням комп’ютерних технологій]