Проблеми кваліфікації незаконного втручання в роботу мереж електрозв'язку (нова редакція ст. 361 КК України)
Дата: 21.04.2004Источник: www.crime-research.ru
Автор: Микола Карчевський
... стосується комп’ютерної інформації і за своєю суттю є порушенням права власності на неї, в подальшій роботі щодо вдосконалення кримінального законодавства більш правильним було б віднесення блокування до наслідків незаконного втручання в роботу ЕОМ, систем чи комп’ютерних мереж.
Причинний зв’язок як обов’язкова ознака об’єктивної сторони аналізованої форми незаконного втручання полягає в тому, що незаконне втручання з необхідністю спричиняє знищення, перекручення, блокування чи порушення порядку маршрутизації інформації, що передається каналами зв’язку, воно передує настанню зазначених суспільно небезпечних наслідків, містить у собі реальну можливість їх настання та в конкретному випадку є необхідною умовою, без якої ці наслідки не настали б.
Таким чином, аналіз об’єктивних ознак незаконного втручання в роботу мереж електрозв’язку свідчить про те, що посягання, передбачене попередньою редакцією ст.361 КК, та посягання, передбачене законом про доповнення цієї, не співпадають, як це можна було побачити, за ознаками об’єкта, предмета та об’єктивної сторони. Цілком обґрунтованим буде й висновок про те, що не співпадають і ознаки суб’єктивної сторони цих посягань. Отже, доповнивши ст.361 КК, законодавець фактично передбачив кримінальну відповідальність за абсолютно самостійні склади злочинів в одній нормі. У зв’язку з цим, видається доцільним кримінальну відповідальність за незаконне втручання в роботу мереж електрозв’язку передбачити окремо, доповнивши КК статтею 361(1).
Ще однією новелою чинної редакції ст.361 КК України є визначення поняття істотної шкоди, яке раніше було оціночним. Необхідно відмітити, що незаконне втручання, яке заподіяло істотну шкоду, відноситься до так званих злочинів, що кваліфікуються за наслідками. Аналізуючи такі злочини, М.І.Бажанов відзначав: "…у всіх злочинах, що кваліфікуються за наслідками, є два наслідки – основний (проміжний) і додатковий (похідний). Ці наслідки настають хронологічно (послідовно) один за одним, у результаті вчинення особою діяння. …Причому основний (проміжний) наслідок тягне за собою додатковий (похідний), оскільки приховує в собі реальну можливість настання цього похідного наслідку. Діяння безпосередньої "участі" у настанні додаткового наслідку не бере. Воно породжує проміжний наслідок, який, у свою чергу, викликає наслідок похідний" [6].
В аналізованому злочині основний наслідок полягає у знищенні або перекрученні комп’ютерної інформації та знищенні, перекрученні, блокуванні інформації, що передається мережами електрозв’язку, чи порушенні порядку її маршрутизації, а додатковий – у заподіянні істотної шкоди.
Зазвичай істотна шкода полягає в заподіянні позитивних матеріальних збитків. У такому випадку істотну шкоду необхідно оцінювати, виходячи з витрат власника на придбання комп’ютерної інформації. Але стосовно істотної шкоди, як кваліфікуючої ознаки незаконного втручання, слід зауважити, що іноді вона може виражатися і в упущеній вигоді. Це пояснюється тим, що на сучасному етапі будь-яка діяльність як необхідний елемент включає інформаційне забезпечення.
Ефективність діяльності багато в чому залежить від кількості та якості вхідної інформації [7], тому перекручення або знищення інформації, що має порівняно невелику ціну, здатне заподіяти значних матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди. Саме тому видається правильним, крім втрати або зменшення обсягу інформації, якою володіє потерпілий, у розмір матеріальних збитків від комп’ютерного злочину включати також і упущену вигоду. При вчиненні незаконного втручання упущена вигода може полягати в укладанні невигідних договорів, падінні авторитету, невиконанні умов договорів тощо.
Для підтвердження обґрунтованості висновку про необхідність включення в розмір істотної шкоди упущеної вигоди варто навести випадок, що мав місце в практиці правоохоронних органів США. Один із співробітників американської компанії, яка працює у сфері високих технологій, був звільнений. Бажаючи помститися адміністрації, він розробив комп’ютерну програму, яка через два тижні після звільнення винного знищила комп’ютерну інформацію, що стосувалася новітніх розробок компанії. Збитки від втрачених контрактів і вартість відновлення знищеної інформації становили 10 мільйонів доларів [8]. Тут слід зауважити, що значне розширення сфери застосування комп’ютерної техніки та її використання для виконання все більш відповідальних робіт, дає підстави спрогнозувати, що матеріальні збитки від вчинення незаконного втручання можуть бути набагато більші ніж триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (критерій істотної шкоди у примітці до ст.361 КК).
Крім матеріальної шкоди, суспільно небезпечні наслідки при вчиненні незаконного втручання можуть виражатися і в нематеріальних видах шкоди, що зумовлено використанням ЕОМ, систем та комп’ютерних мереж для контролю над складними технологічними процесами, об’єктами і керування ними. Це така шкода, як порушення нормальної роботи підприємств, зупинення або порушення складних технологічних процесів, погіршення обороноздатності держави, підрив авторитету державних органів, підприємств, установ або організацій, створення загрози або заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, порушення безпеки руху транспорту тощо.
Так, у практиці правоохоронних органів мали місце випадки, коли в результаті незаконного втручання в роботу автоматизованих систем управління порушувався виробничий процес, створювалася загроза життю багатьох осіб. Наприклад, у 1992 році мало місце умисне порушення роботи автоматизованої системи управління Ігналінської АЕС [9].
Поширення комп’ютерних технологій у Збройних силах дозволяє дійти висновку, що одним із можливих наслідків незаконного втручання може бути порушення обороноздатності держави. Наприклад, внаслідок знищення або перекручення комп’ютерної інформації в автоматизованій системі, яка забезпечує управління системами протиповітряної оборони. Знищення або перекручення комп’ютерної інформації в автоматизованих системах, які забезпечують безпеку дорожнього, повітряного або водяного руху, здатне призвести до аварій або катастроф.
Незаконне втручання може завдати шкоди авторитету держави, підприємств, установ або організацій. Наприклад, восени 1999 року американський хакер Ерік Барнс у дні, коли НАТО бомбило Югославію, перекрутив інформацію, що знаходилася на офіційному сайті Біла Клінтона. Барнс змінив фотографії, які були на сайті, і замінив державний прапор США піратським. Фахівцям президентської адміністрації було потрібно дві доби для того, щоби відновити інформацію, перекручену хакером [10].
Слід зауважити, що визначити вичерпний перелік можливих наслідків незаконного втручання надзвичайно важко, оскільки в кожному випадку ці наслідки залежать, насамперед, від змісту знищуваної або перекручуваної комп’ютерної інформації, який може бути різним.
Таким чином, суспільно небезпечні наслідки при вчиненні незаконного втручання залежать від змісту комп’ютерної інформації, яка знищується або перекручується, і можуть виражатися як у матеріальній, так і в нематеріальній шкоді, що, як правило, є більш тяжким наслідком, ніж матеріальна. В той же час, виходячи з аналізу примітки до ст.361, однаковими в плані кваліфікації будуть, наприклад, незаконне втручання, що спричинило матеріальні збитки у розмірі шести тисяч гривень та незаконне втручання, що спричинило збитки в розмірі шістдесяти тисяч гривень, або незаконне втручання, що спричинило порушення роботи світлофорів у певному мікрорайоні, та незаконне втручання, що спричинило порушення роботи системи радіаційної безпеки АЕС. Саме це при дослідженні даного складу порушує питання про відбиття диференціації тяжкості заподіяної шкоди в конструкції складу незаконного втручання.
Не можна не звернути уваги на те, що законодавець у нормах Особливої частини КК по-різному визначає шкоду, заподіяну тим чи іншим злочином: в одних випадках він говорить про істотну шкоду, а в інших – про тяжкі наслідки. При цьому аналіз даних норм дозволяє зробити висновок, що законодавець (у переважній більшості складів) пов’язує істотну шкоду саме з матеріальними збитками. Що ж стосується інших видів шкоди, то, здебільшого, їх характеризують як тяжкі наслідки.
Так, у ряді складів законодавець прямо вказує на це в примітках до статей (наприклад, ст.185 "Крадіжка"), або, виходячи з аналізу об’єкта й об’єктивної сторони конкретного складу, можна зробити висновок, що істотна шкода виражається саме в матеріальних збитках (наприклад, ст.222 "Шахрайство з фінансовими ресурсами", ст.223 "Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів").
Що ж стосується "тяжких наслідків", то це, як витікає з аналізу Особливої частини КК, більш широке поняття, що охоплює не тільки заподіяння матеріальних збитків. Про це може свідчити те, що в ряді випадків законодавець визнає завдання істотної чи значної шкоди кваліфікуючою ознакою, а настання тяжких наслідків - особливо кваліфікуючою ознакою (наприклад, ст.424 "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень"). Крім того, у ряді статей (наприклад, ст.294 "Масові заворушення", ст.414 "Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення") законодавець формулює досліджувану ознаку в такий спосіб: "спричинення загибелі людей або настання інших тяжких наслідків". Це також підтверджує висновок про те, що "тяжкі наслідки" – це більш широке поняття, яке містить у собі не тільки завдання матеріальних збитків.
Отже, характеристика можливих наслідків незаконного втручання дозволяє...
| Добавить комментарий |
| 2005-03-27 02:12:26 - статья не охватывает все преступления в... Aelita Rudakova |
| 2005-03-25 03:09:43 - В принципе, неплохая статья. Поздравляем с... Курсант |
| Всего 2 комментариев |
