Некоторые аспекты противодействия преступлениям в сфере обращения пластиковых карточек
Дата: 21.06.2006Источник: www.Crime-research.ru
Автор: Александр Дубенко
Останнім часом в Україні все більшого розвитку набуває електронна комерція (продаж товарів та послуг через Internet) та використання пластикових банківських карток, що є досить зручним як для платників-клієнтів так і для банківських структур.
Електронні платежі з використанням пластикових банківських карт різноманітних видів – достатньо гнучкий та універсальний механізм розрахунків, виникнення якого пов’язують з появою у 1956 р. карток Bankamericard (тепер Visa), а слідом – Master Charge (сьогодні – MasterCard). Проте універсальність цих платіжних інструментів робить їх особливо привабливим об’єктом для шахрайства. У свою чергу, застосування високих технологій у різноманітних галузях фінансової діяльності, зокрема при використанні пластикових карток, аж ніяк не виключає можливості різноманітних зловживань.
Шахрайство з платіжними пластиковими картками як серйозна проблема постала у 90-ті роки. Цей вид злочинів вирізняється простотою, відсутністю насилля, а також тим, що потерпілі – банк і законний власник картки, як правило, ніколи не бачать злочинця. Актуальнiсть проблеми безпеки платiжних карток напряму пов'язана зi збiльшенням обсягiв вiтчизняного пластикового ринку. Кількість емітованих пластикових карток в Україні на сьогодні складає понад 3 млн., за картками отримують зарплату працiвники пiдприємств, люди оцiнили зручнiсть платiжних карток у подорожах.
Карти емiтуються в масовому порядку, причому досить дешевi, через що зростає i ризик їх пiдробки. I хоч методи протистояння шахрайству з пластиковими картками постiйно удосконалюються, збитки банкiв сягають мiльйонiв доларiв. За допомогою пластикових карток систем Visa та Europay у свiтi щороку викрадається майже 2 мiльярди доларiв. I Україна, на жаль, не виняток. Кiлькiсть таких афер залежить вiд "зрiлостi" ринку. Шахраї постiйно шукають країни, якi вже мають значнi обсяги емiсiї карток, але ще не навчилися ефективно боротися з картковими зловживаннями. Нинi на українському ринку працює багато дрiбних i середнiх банкiв-екваєрiв, що не готовi витрачати чималi зусилля та засоби на безпеку та якiсть такої послуги. У пiдсумку - рiвень шахрайства по операцiях з платiжними картками в Українi вищий свiтового, а якiсть послуги - нижча.(3)
Злочини у сфері обігу пластикових карток завдають, крім безпосередніх фінансових збитків, значної соціальної шкоди, яка полягає у втраті довіри до карткових розрахунків та призводить до зниження рівня туризму. Крім цього, слід відмітити значну латентність зазначених правопорушень, що пояснюється декількома обставинами. Серед них:
- власник картки не завжди помічає збитки;
- власник не упевнений, що операції здійснені не ним;
- дрібні суми грошових переказів (небажання гаяти час на процедури, пов’язані з відшкодуванням збитків);
- випадки шахрайств підривають авторитет банків;
- карткові операції мають міжнародний характер і т.ін.
Слід відзначити, що карткові злочинці – це, як правило, досвідчені фахівці вузької спеціалізації. Тому для протидії цим видам злочинів необхідна чітка організація та взаємодія правоохоронних органів.
Рівень законодавчого регулювання відповідальності за незаконне використання платіжних карток у різних країнах неоднаковий. Якщо такі країни, як Канада, США, Великобританія мають достатньо розвинуте законодавство з цього приводу, то деякі країни, наприклад Іспанія, взагалі не мають у своєму кримінальному законодавстві такого терміна, як “кредитна картка”. Більшість країн знаходиться на етапі внесення відповідних доповнень до чинного кримінального законодавства з метою створення законодавчої бази для протидії цим злочинам. В Україні кримінальну відповідальність передбачено ст. 190 та 200 КК України.
На об’єктах транспорту знаходиться значна кількість банкоматів тому було б невірним не згадати про використання карток при одержанні готівки із автоматичних касових машин-АКМ (АТМ – Automated Teller Machines). Лише в Канаді використовується понад 2000 банкоматів та їх кількість постійно зростає. Деякі фінансові заклади випускають спеціальні картки для користування АКМ, але для деяких видів цих машин можуть використовуватися закодовані банківські картки типу Visa і Mastercard. У будь-якому разі картка використовується разом з персональним ідентифікаційним номером (так званий Ріn – Personal Identification Number) для доступу до АКМ. Персональний ідентифікаційний номер відомий лише власникові картки. Номер треба запам’ятати, і не можна його записувати, особливо на картці, оскільки при викраденні картки до рук злочинця потрапляє особистий код, що значно полегшує вчинення злочину.
Головна користь від впровадження автоматичних касових апаратів, що робить їх зручними для широкого кола населення, – велика продуктивність порівняно з живим працівником. Зрозуміло, що важливим засобом для зменшення збитків залишається обмеження грошової суми (декілька сотень доларів), яка може бути видана одним автоматом протягом дня. Іншим запобіжним заходом є спеціальні комп’ютерні програми, що керують автоматичною касою. Вся інформація, якою АКМ обмінюється з центральним комп’ютером, шифрується, щоб запобігти її підключенню та перехопленню. Підозріло часта видача грошей протягом короткого періоду або невірно зазначений персональний номер може призвести до “ковтання” картки автоматом.(2)
Незважаючи на це, злочинці постійно грабують АКМ, застосовуючи як суто силові засоби (взлом, руйнування тощо), так і шахрайські дії. У більшості випадків картку і персональний код злочинці отримують внаслідок крадіжки у законного власника, або обманним шляхом від фінансового закладу. Відомі випадки, коли шахраї телефонують до особи, яка загубила картку, представляючись інспектором банку, запитують, нібито з метою перевірки реєстрації картки, персональний ідентифікаційний номер. Після чого рахунок стає доступним для крадіжки через касові автомати. Відповідальність законного власника картки за збитки, завдані в разі неправомірного використання його картки та особистого коду, зазвичай не перевищує 50 дол. США. Фінансові компанії постійно наголошують на тому, що клієнти несуть певну відповідальність за збереження персонального ідентифікаційного номеру.
Компанії, що випускають картки, як правило, мають цілодобово працюючу службу для повідомлення про втрату картки. При одержанні такого повідомлення рахунок клієнта блокується і будь-яке подальше використання його картки викличе проведення розслідування. Інколи незвична кількість трансакцій може спричинити спрацювання комп’ютерної системи сигналізації ще до того, як буде відомо про викрадення картки. Проведені дослідження показують, що повідомлення про втрату картки може надійти в компанію навіть через 3–4 дні після її зникнення, а в разі використання підробленої картки шахрайство може бути виявлене навіть через 30–40 днів.(2)
Мiжнароднi платiжнi системи давно виробили механізми боротьби з таким видом шахрайств, що однак не позбавило злочинцiв натхнення. Завдяки взаємодiї банкiв, продавцiв та правоохоронцiв кардерiв затримують переважно на гарячому. Характерно, що потерпiлим вiд карткового шахрая, навiть якщо його не знайдено, за кордоном викраденi грошi повертають. Володарi карток щомiсяця отримують виписки зi своїх рахункiв та звiряють їх з реальними видатками тощо. Україна поступово запозичує цей корисний досвiд. Однак для протистояння шахрайству потрiбно щось значно бiльше, насамперед – нацiональнi системи забезпечення безпеки у цiй сферi, координацiя зусиль усiх служб, що зацiкавленi у такому протистояннi. I, насамперед, потрiбне законодавство, скероване на забезпечення систем надiйностi електронних платежiв. Наразi в Українi не передбачено суворої вiдповiдальностi за виготовлеення та володiння iнструментом для пiдробки та копiювання платiжних карток, за прийом викрадених чи фальшивих карток тощо.
В загалі, за кордоном фінансовий заклад, що займається проведенням розрахунків з кредитними картками, як правило, має комп’ютерну програму, спроможну за певними ознаками виявити підозрілу активність на конкретному номері картки чи рахунку продавця. В залежності від установлених критеріїв (у різних компаніях вони відрізняються) програма може бути пов’язана з системою видачі дозволу на трансакцію. Наприклад, видача дозволу на фінансову операцію понад 800 дол. США, що здійснюється за кордоном покупцем, який віднесений до категорії найбільшого ризику, відразу тягне за собою визначення цієї угоди за підозрілу і проведення відомчого розслідування. Комп’ютерні програми влаштовані таким чином, що, виходячи із встановлених критеріїв, вони визначають підозрілі угоди з метою їх подальшої перевірки.(1)
Служби безпеки таких закладів повинні допомагати правоохоронним органам у випадках вчинення шахрайських дій шляхом складання докладного звіту про те, коли, де і як була втрачена кредитна картка, яка була остання законна покупка по цій кредитній картці, чи підозрює власник картки когось конкретно в її викраденні...
| Добавить комментарий |
| 2006-06-23 09:07:01 - На "У пiдсумку - рiвень шахрайства по... Александр |
| Всего 1 комментариев |
